Учителю, який справді любить свою роботу, завжди цікаво дізнатись щось нове та практичне щодо різних методів навчання, контролю знань або налагодження дисципліни учнів.
Прийшовши працювати до школи, я прислухалася до порад своїх колег, багато читала, розмірковувала, як знайти підхід до кожної дитини, до кожного класу. Я швидко порозумілася з усіма учнями, окрім одного класу. Мені довелось зіткнутись не просто зі складними учнями, а зі складним класом у цілому. Окрім поганої дисципліни та повної апатії, рівень знань цих дітей коливався від високого - до взагалі відсутності не лише знань, а й здібностей до англійської мови. У даному випадку зовсім не підходила порада орієнтуватись на «середнього учня». Адже дуже швидко з'явилась інша проблема: здібним учням було нудно, а ті хто нічого не знали, все одно нічого не розуміли.
Я думаю, я не єдина, хто стикався з такою проблемою. І багатьох цікавитимуть мої наступні дії. Я вирішила спробувати диференційоване навчання: поділила клас на три групи і розсадила на окремі ряди. На уроці ми працювали по трьом окремим програмам та діти отримували завдання абсолютно різної складності. Оцінювання їхніх знань виявилось найскладнішим, адже я не могла ставити високі бали дітям з дуже низьким рівнем знань, хоча вони і дуже старались на протягом усього уроку. Найвища оцінка для «слабких» дітей була 6, для «середніх» - 9, а для «здібних» звичайно ж - 12 балів.
Звичайно ж, до таких уроків готуватись досить складно і треба виділяти багато часу, адже щоб встигати на уроці приділити увагу всім, я готувала додатковий роздатковий матеріал на три групи, але ви собі не уявляєте, яким неперевершеним був результат. Деяким дітям стало соромно сидіти на «слабкому» ряду, а деяким навіть на «середньому» - і вони почали дуже завзято боротись за місце в ряду для «здібних». Пройшло півтора року, і місця на ряду для «здібних» виявилось замало... Тепер в цьому класі лише дві групи. Хоча зараз їхнє бажання боротись за місце в ряду для «здібних» вже десь зникло, але мені вдалося зацікавити, навчити дітей і полегшити роботу для себе.
Я вважаю, що впровадження нових методів та прийомів у роботу з учнями не лише приносить користь дітям, а й дозволяє нам, учителям, урізноманітнювати свою роботу і не втрачати до неї цікавість.
Отже, шановні колеги, не бійтеся експериментувати та втілювати в життя власне бачення. Прислухайтеся до своєї педагогічної інтуїції! Успіхів вам у прищепленні любові учнів до дисципліни, яку викладаєте, та до навчання загалом!
В.М. Мотузкіна,
учитель англійської мови
СЗШ № 132
Голосіївського району