Авторизация| Регистрация

Олександр Яцунь: «Профспілка освітян міста Києва завжди вимагала змін»

Про захист прав освітян, надбавки столичним педагогам, допомогу силам АТО і профспілкову люстрацію галузі розповідає голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь.

– Нещодавно ми були свідками перипетій з секвестром державного бюджету. Як профспілка захищає інтереси освітян, зокрема – фінансові?

– Ми зверталися до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з проханням не лишати освітян номінальних соціальних гарантій. І не вимагаємо «розмороження» Єдиної тарифної сітки. Більше того, не вимагаємо виконання статті 57 Закону України «Про освіту», як основної в освітянському законодавстві. Просто прагнемо зберегти посадові оклади і всю систему надбавок і доплат, яку планували урізати урядовою постановою №65 від 1 березня. Мається на увазі, зокрема, скасування доплат за заміни і неможливість заповнення вакантних посад. Потім був озвучений «драконівський» законопроект № 4346, який, завдячуючи консолідованій позиції освітянських профспілок, профільного комітету Верховної Ради України і Міністерства освіти і науки повернуто на доопрацювання в Мінфін. Якби Парламент його затвердив, то учителів позбавили б доплати за перевірку зошитів, класне керівництво, завідування кабінетом і урядових надбавок за престижність освітянської праці. Залишився б лише «голий» оклад в 1900 гривень.

Тут доречно згадати Уїнстона Черчилля. Під час другої світової війни, коли німці нещадно бомбили Лондон, до нього прийшов міністр фінансів з пропозицією скоротити видатки на освіту. Прем’єр-міністр Великої Британії відповів запитанням: а заради чого ми воюємо? Заради миру дітям, яких навчають вчителі, заради нашого майбутнього. І пропозицію міністра фінансів відхилив.

Тому, якщо сьогодні ми всі разом не збережемо Вчителя – завтра бідність і злидні не оминуть жодну українську родину.

 

20 ВІДСОТКІВ УВАГИ

– З якими проблемами освітяни столиці звертаються до профспілки найчастіше?

– Ми постійно проводимо моніторинг таких запитів. Найактуальніші серед них: оплата праці; надання відпусток; атестація педагогічних працівників; встановлення педагогічного навантаження; умови роботи за суміщенням та сумісництвом; порядок прийому на роботу, переведення, звільнення працівників; права працівників освіти під час мобілізації тощо.

Переступаючи поріг навчальних закладів, випускники педагогічних вишів стикаються з різноманітними проблемами. Можливо, тому з 400-450 молодих педагогів до кінця навчального року залишається працювати лише третина. Важливою є їх адаптація в трудових колективах. Тут потрібно відзначити педагогів – наставників, що і в психологічному кліматі, і в методичному забезпеченні відіграють вирішальну роль. Але найголовнішою причиною плинності молодих кадрів є вкрай низька заробітна плата. Тому з метою мотивації в столичній галузевій угоді передбачено: при входженні молодого педагога до трудового колективу він отримує додатково тисячу гривень від КМДА.

Особливо важко тим, хто приходить у дошкільні навчальні заклади. Адже вони не отримують адресну грошову допомогу від Уряду, на відміну від молодих учителів, які прийшли на роботу за цільовим призначенням. Зараз ми працюємо над тим, щоб Міністерство фінансів дало згоду на внесення категорій молодих спеціалістів дошкілля до цього переліку. Це дуже важливо, адже освіта має великий запит на “свіжу кров” –  креативних молодих педагогів.

– Столичні вчителі у оплаті праці мають певні преференції. Чи збережуться вони?

– Насправді, ці преференції – невеликі. Муніципальна надбавка, яка діє в Києві з 2007 року, є не стільки визнанням пріоритетності освітянської праці, як своєрідним компенсатором дорожнечі столичного життя в порівнянні з іншими містами України. Весь цей час профспілка переконує Київраду, що ця надбавка повинна виплачуватися всім працівникам галузі освіти – від прибиральниці до керівника навчального закладу. І навіть у цих складних економічних умовах на тлі зовнішньої агресії ми наполягатимемо на її збереженні до кінця календарного року і наступні періоди.

Зауважу, що освітяни-переселенці з Донбасу, які приїздять до Києва, стверджують: на вчительську зарплату в столиці прожити надзвичайно складно. 20% надбавки – це невеликі кошти, 240-360 гривень на місяць. Але ця доплата є символом уваги, що її приділяє київська міська влада людям, які бережуть і формують майбутнє столиці і держави.

СОЛІДАРНІСТЬ З МАЙДАНОМ

– Згадаймо нещодавні події – Революцію Гідності. Як тоді діяли профспілки? Чи можна вважати символічним, що під час відстоювання громадянської позиції згорів будинок профспілок?

– Повинен сказати, що риба гниє з голови. Це, насправді, і символічно, і трагічно, що ця будівля згоріла. Протягом останніх років «здача» профспілковими бонзами інтересів трудящих відбувалася поступово та, здавалося б, малопомітно для загалу. З їхньої мовчазної згоди були прийнято, наприклад, Закон «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», за яким процедура дозволу на страйкування займає до 52 днів (у Європі 5-10 днів), "замороження єдиної тарифної сітки" (різниця між І-м тарифним розрядом і мінімалкою залишається 366,00 грн., що неприпустимо), антинародна Пенсійна реформа тощо. Та очевидною для всіх ця зрада стала під час подій на Майдані.

Замість того, щоб якнайширше відчинити двері людям Майдану голова ФПУ Юрій Кулик звернувся до органів прокуратури з поданням про силове звільнення зайнятих приміщень!

Позиція профспілки освітян Києва завжди відрізнялася від інших своїм радикалізмом (у правовому полі, звичайно) – ми завжди вимагали змін. Постійно вивчали досвід ефективної боротьби за права трудящих зарубіжних колег. В Ізраїлі, наприклад, без профспілок не вирішується жодне суспільне питання, не ухвалюється жоден закон. Там особлива увага – соціальним гарантіям для людей похилого віку та надання можливостей для гідної роботи молодим. Тільки в нашій організації зі 180 тисяч членів близько 100 тисяч – це студентство. З перших днів Майдану профспілка висловила йому солідарність. Освітяни допомагали майданівцям продуктами і коштами. На Майдані стояли студентські намети за гідність, справедливість і європейський вибір.

Серед героїв, які загинули на Майдані, були і освітяни. Зокрема, Олександр Плеханов, студент-архітектор, який лише встиг закінчити бакалаврат Київського національного університету будівництва і архітектури. У гімназії № 19 Подільського району, де навчався Саша, ми сприяли відкриттю його барельєфу. Нині готується відкриття меморіальної дошки в університеті. Ми всіляко підтримуємо його матір – Інну Олександрівну. Допомагаємо також виховательці дитсадка № 169 Надії Степанівні Пехенько, яка втратила сина Ігоря. Але цього недостатньо – потрібне національне суспільне визнання, адже герої Небесної сотні змінили наш світ.

З квітня триває марафон звітів і виборів в усіх первинних профспілкових організаціях вишів, шкіл, садочків, інших навчальних закладів як у столиці так і по всій Україні. Звітно-виборча кампанія – це своєрідна люстрація профактиву. Люди не оберуть тих хто очолював профспілкові організації і не мав бажання чи волі відстоювати інтереси трудових колективів.

– Але ж принаймні первинні осередки профспілок були досить активними. Згадаймо, наприклад, протест освітян під стінами Кабінету Міністрів України…

– Такі події – рядки нашої профспілкової біографії, про які говоримо з гордістю. Пригадую, це відбувалося у березні 2011 року, під час весняних канікул – освітянські профспілки організували десятитисячну маніфестацію під стінами Уряду. Тодішній міністр Дмитро Табачник і його заступник Євген Суліма прагнули перешкодити акції національного рівня - створити міраж, що все у галузі спокійно і ніяких проблем немає. А нагальні проблеми були, зокрема в оплаті праці. Ми вважали, що в часи економічного зростання освіта мала б бути пріоритетом. Але спілчани не уявляли масштаби розкрадання злочинною владою державних ресурсів. Щороку сім’єю Януковича «викачувалося» більше грошей, ніж потрібно для повного забезпечення виконання 57 статті Закону України «Про освіту». Тоді, перед початком протесту під Кабміном, нам чітко сказали: якщо не припините, почнуться санкції. Але це нікого не злякало. І акція показала, що освітяни мають бажання і сили відстоювати свої права й законні інтереси. Тоді ми домоглися, щоб урядова надбавка для учителів, яка уже діяла, була поширена і на дошкілля в усіх навчальних закладах України – 20% за престижність педагогічної праці.

ДОПОМАГАТИ АРМІЇ ПОЧАЛИ ЩЕ В ЧЕРВНІ

– Чи готові столичні освітні заклади надати місця для дітей з родин переселенців?

– Заклади освіти столиці нині перевантажені, але, як кажуть, де семеро, там і восьмеро. І без місця у дитсадочку чи школі ніхто не залишиться. Всебічна допомога таким родинам зі Сходу надається. Коли є біда, треба гуртуватися й мобілізуватися. Багато закладів освіти на сході країни зруйновано. Профспілка разом із Асоціацією керівників навчальних закладів, Департаментом освіти, громадськими та батьківськими організаціями опікується відновленням однієї зі шкіл міста Слов’янська.

– Зараз частина освітян є учасниками антитерористичної операції. Відомі випадки, коли у цей час їх навіть хотіли звільнити з роботи. Чи готова профспілка захищати їхні інтереси?

– Такі звільнення – це грубе порушення законодавства. Ми будемо надавати посильну допомогу, як юридичну, так і гуманітарну. А допомагати нашим солдатам ми почали ще в червні. Адже розуміємо, що кожна година перебування на бойових позиціях у боротьбі з тероризмом, за Незалежність України без відповідної амуніції, якісних бронежилетів, шоломів, взуття – може стати фатальною. Тож ми, спільно з офісом омбудсмена, військовим комісаріатом і громадською організацією «Автомайдан-Київ» організовуємо постачання цільової гуманітарної допомоги Збройним Силам України. Ми проводимо моніторинг потреб. І з рук в руки конвоєм доставляємо необхідні речі (прогумовані плащі, спальні мішки, натільна білизна, засоби гігієни тощо) безпосередньо на фронт. Окрім того, надаємо цільову допомогу на лікування. Наприклад, для вчителя ЗНЗ № 104 – Пендєлєєва Костянтина Муратовича, який був тяжко поранений у бою під Лисичанськом і нині перебуває в Ірпінському госпіталі. Профспілкова підтримка буде продовжуватися до закінчення АТО і одужання наших героїв.

Максим Короденко, "Освіта України"

По темі:



Інформація
Користувачі в групі Відвідувачі, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
2017 рік оголошено роком первинної профспілкової організації.

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

ІНІЦІАТИВИ ТА ПРОГРАМИ:

Програми доступного житла У жовтні в Україні стартує конкурс «Учитель року – 2014» З профспілкою дешевше! 2013 - «З профспілкою дешевше» Перспективи та можливі ризики програми «Доступне житло»