Авторизация| Регистрация

Трудовий кодекс: працівники України – тримайтеся!

18 листопада 2010,Публікації » Колонка автора

Безперечно, Кодекс законів про працю, прийнятий ще в 1971 році, потребує заміни. Хоча в КЗпПУ близько вісімдесяти разів і вносили правки, але він все одно не відображає сучасну ситуацію взаємовідносин роботодавців з їхніми підлеглими.

Проект нового Трудового кодексу України був зареєстрований у Верховній Раді ще в 2007 році, пройшов перше читання, підготовлений до другого.

З'явилася інформація, що поточного сесійного тижня він буде прийнятий. І надія на те, що помилки проекту будуть виправлені до того, як закон набере чинності, стає все більш примарною.

Новий кодекс у першу чергу захищає інтереси керівників, а не працівників. Найпомітнішими та загально неприйнятними стали зміни тривалості робочих тижня і дня.

Відповідно до статті 50 нині чинного КЗпПУ нормальна тривалість робочого тижня не може бути більшою за 40 годин. Пункт 1 статті 131 проекту Трудового кодексу фактично знімає часові обмеження робочого тижня.

На сьогодні за статтею 61 КЗпПУ працювати більше 8 годин на день дозволено, але при дотриманні 40-годинного робочого тижня. У пункті 3 статті 143 Трудового кодексу зазначено: «максимальна тривалість щоденної роботи... не повинна перевищувати 12 годин». Це означає, що після його прийняття 12-годинний робочий день можна буде вводити примусово, без згоди працівника.

Ці кричущі утиски прав - найбільш очевидні, але не єдині антисоціальні положення Трудового кодексу.

Згідно з пунктом 2 статті 83 про істотну зміну умов праці (у тому числі про звільнення) працівник повинен бути попереджений про це за два місяці. Але практично - поінформувати його можна усно. Тобто роботодавець має змогу в один день викинути кого завгодно на вулицю, стверджуючи, що нібито попереджав заздалегідь. З іншого боку, відповідно до пункту 1 статті 95 роботодавець, зважаючи на обов'язковість реєстрації заяви про розірвання трудового договору, навпаки може навмисне подовжувати строк звільнення, якщо працівник цього прагне, а він ні.

За чинним КЗпПУ роботодавець зобов'язаний звільнити керівника, який порушує трудове законодавство, на вимогу профспілки підприємства, але стаття 109 нового Трудового кодексу надає можливість проігнорувати справедливу вимогу колективу.

За статтею 122 ТК існує ймовірність тиску на первинну профспілкову організацію при розгляді запиту про надання згоди на звільнення членів профспілки, оскільки подання розглядатиметься в присутності уповноваженої роботодавцем особи.

При цьому, новий кодекс максимально ускладнює роботу комісії з трудових спорів. Зрозуміло, що до КТС звертаються, перш за все, шукачі захисту своїх прав. Але відповідно до частини 1 статті 434 комісія взагалі може не прийняти жодного рішення, а отже переможе у справі відповідач-роботодавець.

Особливої дискримінації зазнають жінки. Пункт 4 статті 52 Трудового кодексу забороняє вагітним жінкам працювати за сумісництвом. Зараз таке обмеження існує лише для вагітних, які працюють на державних підприємствах. Окрім того, стаття 73 позбавляє жінок з дітьми до трьох років права на атестацію, тобто можливість кар'єрного росту зводиться нанівець.

На цьому тлі такі порушення, як робота в дні державних і релігійних свят без попереднього погодження з профспілкою та ознайомлення працівника з наказом про таку роботу безпосередньо в цей день (відповідно до пункту 6 статті 162 законопроекту), виглядають уже якось по-дитячому. Так само, як і протиріччя умов ТК з пунктом 6 статті 242 самого ТК і статтею 1227 Цивільного кодексу України чи встановлення піврічного випробувального терміну для працівників без попереднього погодження з профспілкою (за пунктом 1 статті 48 ТК).

При цьому в Трудовому кодексі нічого не зазначено про обов'язковість укладення колективного договору на підприємстві, в установі, організації (що вкрай вигідно несумлінному роботодавцеві).

І, нарешті, те, що особливо симптоматично, - у новому кодексі про працю взагалі немає розділу про діяльність профспілок. У поки що чинному КЗпПУ наявний розділ XVI - «Гарантії діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав трудящих», а в Трудовому кодексі третього тисячоліття - лише окремі вкраплення про профспілки безсистемно розкидані по тексту.

Якщо всі ці ризики не будуть враховані під час прийняття Трудового кодексу, то українці у разі сваволі роботодавців стануть ще більш беззахисними, а профспілки не матимуть достатніх правових підстав, аби їм допомогти. Залишається одне - протестні дії.

 

Запрошую Вас до дискусії щодо законопроекту Трудового Кодексу України.

Олександр Яцунь,

голова Київської міської організації

Профспілки працівників освіти і науки України

По темі:



Інформація
Користувачі в групі Відвідувачі, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ:

Про здійснення відеозйомки та аудіозаписів у навчальному закладі Особливості застосування до працівників дисциплінарних стягнень Щодо атестації педагогічних працівників ДНЗ, які працюють не за фахом Про зміну умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці Встановлення випробування працівникові Щодо проходження працівниками профілактичних медичних оглядів в приватних закладах охорони здоров’я Виплата пенсії особам, яким призначено пенсію відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” в період роботи Правові аспекти звільнення працівника за вчинення аморального вчинку