Авторизация| Регистрация

Працевлаштування випускників – актуальна проблема сьогодення

На сьогоднішній день існує проблема працевлаштування молодих спеціалістів, коли у студентів та випускників вишів виникають труднощі з влаштуванням на роботу. Заступник директора Центру працевлаштування «Імпульс» Олексій Борисенко розповів в інтерв’ю про те, які вимоги ставлять роботодавці перед студентами, випускників яких спеціальностей вони шукають та як правильно написати резюме.

 Коли розпочав роботу Центр працевлаштування «Імпульс»?

Центр працевлаштування був заснований 3 листопада 2008 року. Цього року нам виповнилося 5 років. В основному працюємо зі студентами м. Києва. Проте є проекти, які стали всеукраїнськими і не обмежуються територіально лише столицею. Наприклад, «Ярмарка вакансій», на яку з’їжджається молодь зі всієї України.

Хто найчастіше звертається до Вас? Студенти денної форми навчання чи заочної?

Так одразу важко виділити. Оскільки ми займаємося такими видами робіт: проектною, в офісі, надаємо безпосередні консультації, онлайн. На наші заходи досить часто приходять випускники та студенти останніх курсів, а також 20-25% – це студенти, які з першого по третій курс ще тільки планують свою кар’єру і відвідують ярмарки, щоб дізнатися взагалі, що таке ринок праці та куди можна працевлаштуватися. Якщо говорити про роботу в офісі, де здійснюється консультування клієнтів, то туди найчастіше звертаються студенти останніх курсів. Вони вже планують свою кар’єру і приходять за конкретними вакансіями. Ті, хто має певний досвід роботи, звертаються до нас у випадках, коли на попередній роботі виникли проблеми, і вони бажають змінити місце роботи або проконсультуватися щодо свого резюме та подальшого руху в цьому напрямі.

Інколи відправляють резюме люди, з якими ми не працюємо, віком від 35 років і вище. Якщо вони через портал відправляють своє резюме на відкриту вакансію, то ми це не обмежуємо.

Студенти яких вишів до вас звертаються найчастіше?

В основному, студенти з провідних вишів столиці, але інколи звертаються і з не дуже популярних вишів, в тому числі і комерційних. Найбільшою популярністю серед роботодавців користуються студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного технічного Університету України «КПІ». Ті, хто шукає працівників, звертаючись до нас, часто вказують, з якого вищого навчального закладу і якої спеціальності потрібен працівник. Наприклад, потрібен економіст з КНУ імені Тараса Шевченка або інженер з НТУУ «КПІ» факультету електроніки. Тобто існують конкретні запити на певні факультети ВНЗ.

Які побажання у студентів?

Студенти можуть ставити свої вимоги, коли вони приходять до нас на консультації. Зазвичай, вони вказують бажану посаду та графік роботи.

Які вимоги ставлять роботодавці?

Якщо говорити про програмістів, то роботодавці вказують, які мови програмування хочуть, щоб мав кандидат. Якщо мова йде про вакансії більш нижчого рівня, такі як асистенти, наприклад, помічник нотаріуса, то основні вимоги – це юридична базова освіта та навички, які потрібні студентам: вміння роботи в команді, комунікабельність, вміння виконувати завдання у визначений термін, відповідальність.

На сьогоднішній день 70% вакансій, де зазначається знання англійської мови. Дехто вказує, навіть, її рівень. Хочу зауважити, що деякі роботодавці, в яких не використовується в роботі іноземна мова, теж її зазначають. Це говорить про непрофесіоналізм тих людей, які складають вакансії або свідчить про те, що вони копіюють з оголошень про вакансії з кампаній, де дійсно використовується англійська мова. Ми спілкуємося зі студентами, яким допомагаємо працевлаштуватися, і є такі випадки, де зазначена англійська мова не використовується.

 Які професії є найбільш затребувані?

Нині роботодавці активно шукають працівників таких спеціальностей: спеціалістів з інформаційної безпеки, програмістів тощо. Кампанії готові шукати таких людей у вузах на останніх курсах.

 Чи необхідно студенту мати досвід роботи, щоб працевлаштуватися?

Перші два роки, коли центр працевлаштування розпочав свою роботу, роботодавці шукали людей з досвідом роботи. Зараз навпаки, звернень до нас стає все більше, тому що люди хочуть брати на роботу саме молодь, студентів, які ще ніде не працювали. Кампанії намагаються взяти студента з певними знаннями і довчити його у себе конкретно під ті завдання, які він буде виконувати у кампанії. Сьогодні це один із трендів. Для роботодавця тут є свої плюси, бо людині без досвіду роботи можна менше платити, а для студента – це можливість навчатися і працювати та поєднувати ті знання, які він набув в університеті з тими, що набув у кампанії.

 Яку середню зарплату може отримати студент?

Для представників гуманітарних спеціальностей роботодавці готові запропонувати в середньому 3500 грн. Для технічних спеціальностей – 5500 грн. і вище.

 Працевлаштувавши студента, чи контролюєте Ви в яких умовах він працює?

Це була б ідеальна схема, якби ми могли контролювати цей процес. Звичайно, ми намагаємося це робити і зберігаємо в нашій базі контакти студента, інформуємо про нові можливості. Є такі люди, які звертаються до нас повторно після того як ми знайшли їм роботу, вони пропрацювали у кампанії, але щось їх там не влаштовує. Проте таких людей дуже мало. Ми супроводжуємо своїх клієнтів в інформаційному плані, надсилаючи їм в електронному вигляді матеріали щодо нових вакансій, які надходять до нас від роботодавців.

 Скільки студентів за рік ви можете працевлаштувати?

Ми таку статистику не ведемо, оскільки важко відслідкувати чи студент знайшов роботу, користуючись послугами нашого центру чи інших. Можу точно сказати, що ті роботодавці, які звертаються до нас або приходять на наші проекти з відкритою вакансією, нашими спільними зусиллями вирішують всі проблеми. Не було ще жодного роботодавця, який би звернувся до нас, і в нього залишилася відкрита вакансія.

Можна порахувати скільки людей відправило резюме на вакансії, звернулося за консультацією і відвідало наші спеціалізовані проекти «Перший бізнес», «HR школа», «Школа маркетингу», тренінги щодо працевлаштування тощо. Один з найбільших проектів – це «Ярмарка вакансій». По кожному напрямку є своя статистика. Наприклад, найвідвідуваніша «Ярмарка вакансій» – це близько 12 тис. відвідувачів за два дні. Якщо говорити про тренінги, то за рік їх відвідує 1,5-2 тисячі людей. За консультаціями звертається близько 300 людей за рік. Щоденно через портал близько 30 людей відправляють своє резюме на різні вакансії.

 Які поради можете дати студентам щодо оформлення резюме?

Потрібно усвідомлювати, що резюме – це як рекламний проспект. І від нього залежить чи запросять вас на співбесіду чи ні. Основна мета резюме – зацікавити роботодавця. Помилки, яких найчастіше допускають студенти: роблять одне загальне резюме наприкінці навчального року і розсилають його всім роботодавцям. А резюме має складатися окремо під кожну конкретну вакансію.

 Як оформляти резюме:

1.     Не пишіть слово резюме. Замість нього має бути ПІБ.

2.     Контактні дані

3.     Навчання. Якщо декілька дипломів, то необхідно вказувати в зворотному хронологічному порядку, починаючи з останнього місця навчання.

4.    Досвід роботи. Подавати у зворотно-хронологічному порядку, першим пишемо останнє місце роботи, а вже потім всі інші. Пам’ятайте: громадська робота та робота в органах студентського самоврядування може також зараховуватися як досвід роботи.

Спілкувалася Катерина Покляцька

По темі:



Інформація
Користувачі в групі Відвідувачі, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ:

Щодо доплати за перевірку зошитів в підготовчому класі та підвищення посадових окладів Про здійснення відеозйомки та аудіозаписів у навчальному закладі Особливості застосування до працівників дисциплінарних стягнень Щодо атестації педагогічних працівників ДНЗ, які працюють не за фахом Про зміну умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці Встановлення випробування працівникові Щодо проходження працівниками профілактичних медичних оглядів в приватних закладах охорони здоров’я Виплата пенсії особам, яким призначено пенсію відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” в період роботи