Авторизация| Регистрация

«Все для людей», – Володимир Василюк

«Все для людей», – Володимир ВасилюкЦей навчальний рік у роботі Профспілки розпочався зі звітно-виборної кампанії у первинних профспілкових організаціях. У когось вже пройшли вибори, хтось ще тільки до них готується. Ми з’ясовували як функціонує профком у одній зі столичних шкіл – спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті № 10 І-ІІ ступеня Дарницького району м. Києва, яка, як зазначив директор навчального закладу Володимир Кошовий, була побудована у 1960 році як інтернат для дітей району. «Це була елітна школа. У ній вивчалися дві іноземні мови. Проте проіснувала ця школа як загальноосвітній заклад лише 9 років. Оскільки у 1969 році за рішенням Ради Міністрів УРСР вона була реорганізована у допоміжну школу-інтернат № 10», – сказав директор.

Як працює профком у школі? Які першочергові завдання стоять перед ним? Про це та інше розповів голова профкому, вчитель природознавства та історії спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 10 І-ІІ ступеня Дарницького району м. Києва Володимир Василюк.

Володимире Степановичу, скільки років Ви працюєте головою профкому у цій школі?

У школі-інтернаті я працюю вже 41 рік. Цього року 21 листопада виповниться 22 роки як я є головою профкому цього навчального закладу. Навчаючись у педагогічному університеті ім. М.О. Горького, зараз Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, я був головою профкому факультету дефектології. Коли почав працювати в школі, був секретарем комсомольської організації, потім секретарем партійної організації. Згодом, комуністична партія, яка пропагувала нам світле майбутнє, розпалася.

У школі переді мною головою профкому працювала Олександра Сундук. Після неї обрали мене. Це був складний період, коли в нашій країні професія вчителя була на дуже низькому соціально-економічному рівні, зарплата педагога дорівнювала 20 доларів.

Які першочергові завдання стояли у той час перед профкомом?

Згадую 1992 рік, коли ми думали як вижити. Адже в той час у магазинах майже не було товарів першої необхідності: продуктів харчування та одягу.

Коли мене обрали головою профкому, то в першу чергу думав, як допомогти колегам та забезпечити дефіцитними товарами. Ми заключали домовленості з різними організаціями, підприємствами. Наприклад, профком домовився з молокозаводом про те, щоб кожен тиждень нам до школи доставляли молочні продукти. Оскільки купити сметани чи сиру у той час було неможливо. І нам це привозили. Аналогічна ситуація була й з іншими продуктами харчування.

З одягом було значно складніше. Колектив налічував у ті роки 100 людей. З них лише 17 чоловіків, решта – жінки. Я ходив на фабрику, щоб для наших жінок пошили спідниці. Пригадую як довго домовлявся із директором взуттєвої фабрики на Подолі, як він виганяв з кабінету, як тільки заходила мова про пошиття осінніх і зимових чобітків для жінок і туфель та черевиків для чоловіків. Ми збирали кошти, платили, і врешті-решт, я добився, щоб нам їх привозили. У ті часи потрібно було якось виживати, бо грошей було дуже мало.

Яка позиція була профкому щодо акцій протесту?

У ті часи головою міської Профспілки був Анатолій Свірідов і наша профспілкова організація підтримувала всі акції, які були організовані на рівні міста чи країни. Добре пам’ятаю 1995 рік, коли була акція-демонстрація, на яку вийшло більше 50 тисяч освітян. Ми йшли з парку Шевченка до Арки Дружби Народів. Ми висловлювали свою позицію, вимагали справедливих соціально-економічних гарантій для освітян. Тоді ми все таки досягли певних цілей, ми отримали ЗУ «Про освіту», який прийняла Верховна Рада України, і 57 статтю, яка хоч і не виконується в повному обсязі, але вона має значення.

Як функціонує шкільний профком?

З 1992 року до тепер залишилося всього 2 члени – це наш делегат, який займається Фондом соціального страхування, і я.

Наш профком – дієвий і працездатний. Усі працюють на повну силу. У роботі профкому основний акцент ми робимо на соціально-економічних питаннях.

Організовуються різні свята, екскурсії, масові заходи тощо. Профком завжди відгукується як на позитивні життєві моменти, так і негативні. Зараз профком налічує 74 члени профспілки.

Якщо я побував на якійсь нараді, форумі чи інших заходах, то про все розповідаю колективові. Ми збираємося в учительській і там я доношу до них всю необхідну інформацію, щоб вони були у курсі справ.

Профком забезпечує також санаторно-курортне лікування вчителів.

У 2008 році наша профспілкова організація зайняла перше місце серед кращих профспілкових організацій України.

У нас дуже хороша культурно-масова робота. Два рази на рік ми обов’язково кудись виїжджаємо. Ми побували у Чернігові, Корсунь-Шевченківському, Буках, Переяславі-Хмельницькому, Білій Церкві.

Наша організація завжди шукала спонсорів, щоб відзначити наших працівників на 8 Березня, на День працівників освіти.

Також ми організовуємо екскурсії для дітей у Канів, Переяслав-Хмельницький, Чубинське, у Бровари (бананова теплиця).

Володимире Степановичу, яке Ваше життєве кредо? Чим Ви керуєтеся по життю?

Моя життєва позиція – все для людей. Я ніколи не мовчу, я нікого не боюся, бо я вчитель. Моя позиція завжди така – якщо є несправедливість по відношенню до педагога, я завжди чітко висловлююся з цього приводу.

Спілкувалася Катерина Покляцька

По темі:



Інформація
Користувачі в групі Відвідувачі, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
2017 рік оголошено роком первинної профспілкової організації.

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

ІНІЦІАТИВИ ТА ПРОГРАМИ:

Програми доступного житла У жовтні в Україні стартує конкурс «Учитель року – 2014» З профспілкою дешевше! 2013 - «З профспілкою дешевше» Перспективи та можливі ризики програми «Доступне житло»