Уже третій рік поспіль Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України оздоровлює дітей освітян столиці у таборі відпочинку «Дружний». «Дружний» знаходиться у санаторній зоні містечка Ірпінь – хвойній ліс, чисте повітря і величезна територія для відпочинку та розваг дітлахів.
За словами директора Валерія Семеновича «Дружний» розпочав свою роботу як наметовий табір для дозвілля «дітей війни» з 1950-х років. Згодом Ірпінська міська рада виділила частину землі для будівництва будиночків, які в подальшому й стали постійними для літнього та зимового відпочинку дітей.
«Найкращими його часами вважаються 70-ті роки, – відзначає директор, – коли потужно працювало виробництво заводу «Радар» (у минулому – «Комуніст») й відбувалася розбудова самого табору. Зараз всього нараховується 19 корпусів разом із басейном, їдальнею, лікувальним та адміністративними корпусами».
За час перебування у таборі діти проходять загальний курс оздоровлення – від масажу до лікувальних ванн та фітотерапії. Також щодня п’ють трав’яні коктейлі та настої. Піклуються працівники закладу і про здорове та збалансоване харчування відпочиваючих. Валерій Семенович неодноразово повторював, що економити та харчуванні для дітей – проти його правил. Тому у їдальні табору «Дружний» завжди смачно пахне свіжоспеченими пиріжками і добрими стравами. Найулюбленішими з яких для дітей є борщ, або суп із грінками та плов.
Увесь час відпочинку дітей розписаний просто щохвилинно – починаючи із ранкової гімнастики о восьмій ранку, закінчуючи іграми та дискотекою близько десятої вечора, звичайно ж, з перервою на денний сон – неохочий школярами на початку зміни і такий бажаний уже із середини заїзду.
Постійно із дітлахами займаються вихователі та вожаті. Директор розповів, що відбір вихователів проводить особисто. І вже з 3–4 дні навчання знає, хто із них працюватиме із дітьми краще, на яку групу відпочиваючих поставити того чи іншого практиканта. Зазвичай це вихованці Полтавського та Богуславського педагогічних коледжів та НПУ імені М.П. Драгоманова. Після проходження практики – деякі із них залишились на роботі у таборі, а дехто приїздить хоча б на одну–дві літні зміни.
Вожаті табору не лише слідкують за дисципліною та порядком у будиночках, а й займаються усім дозвіллям дітей. На кожну зміну у них розписані різноманітні заходи – від загінних до загальнотабірних.
Найулюбленішими святами, за словами дітей і вожатих, є «Веселі старти», «Малі олімпійські ігри», «Нумо, хлопці» і «Нумо, дівчатка», конкурси красуні та красеня і, звичайно ж, «День Нептуна», який проводять безпосередньо біля басейну. Саме свято Нептуна готується з особливою ретельністю та завзяттям. Кожен загін цього вечора показує найкращий номер: пісню, танець, театральну постановку і найголовніше – усі відпочиваючі мають нагоду поскаржитися на свого вожатого і обрати йому «покарання». Про види «покарань» розповіла нам старший вихователь Юлія Олександрівна. «Таким собі «покаранням» для вожатих є зазвичай або продовження дискотеки, або ж купання нас у басейні. Ми, звичайно, підігруємо нашим діткам, просимо у них пробачення за усі провини та несправедливості, що ми їм вчинили. Загалом, це свято дуже зближує нас із вихованцями, дарує масу позитивних вражень і емоцій. Ми потім ще краще розуміємо один одного». Загалом табір «Дружний» – це одна величезна родина зі своїми розвагами, стилем та устроєм життя і відпочинку, дозвіллям та покараннями. Враження ж самих дітей від відпочинку різні і неоднозначні – комусь не вистачає батута посеред табору, хтось хотів би продовжити дискотеку на пару годин, але, те, що сюди хочеться їхати і відпочивати – відповідали усі однозначно!
Інна Журавель
Прес-служба КМОППОіНУ