Київська міська організація профспілки працівників освіти і науки України

м.Київ, вул. Володимирська 57,
email:org@profspilka.kiev.ua,
http://www.profspilka.kiev.ua

Профспілка > Новини, Середня освіта > Відлуння війни: вибрані часом
Відлуння війни: вибрані часом

Відлуння війни: вибрані часом Щороку 15 лютого відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, віддають дань поваги героїчним та мужнім людям – ветеранам-афганцям, всім, хто брав участь у збройних конфліктах на різних континентах. Саме до цієї дати у Київській гімназії міжнародних відносин №323 Дарницького району Володимир Горулько, вчитель Захисту Вітчизни, провів тематичний вечір «Нас вибирав час».

На зустріч із старшокласниками були запрошені полковник у відставці, учасник бойових дій в Афганістані Андрій Пушак, полковник у відставці, воєнний радник в ефіопській армії під час бойових дій в Ерітреї Леонід Нектовенко, майор у відставці, учасник дій у складі окремого ракетного дивізіону дивізії особливого призначення на території Єгипту Юрій Конюхов та старший сержант, учасник бойових дій в Афганістані Василь Костенко.

Володимир Горулько розповів учням про трагічну, проте надзвичайно героїчну афганську війну, яка тривала вдвічі довше, аніж Велика Вітчизняна і жорстоко зачепила усіх її учасників. У період з 1979 до 1989 року у цій війні взяли участь понад 160 тисяч радянських солдатів.

«Ми могли розраховувати тільки самі на себе. Техніка була постійно включена, спали по декілька годин на добу. Надзвичайно важкі умови в пустелі. Справді йшла війна, і в будь-який момент вона могла забрати життя у кожного з нас. І забирала…», – розповів Юрій Конюхов.

Старшокласники уважно слухали Леоніда Нектовенка, який розповів про бойові дії в Ефіопії і додав багато цікавих фактів, адже він був воєнним радником. Леонід Степанович порадив учням бути патріотами свої держави, адже держава чекає своїх захисників.

15 лютого 1989 року останній танк з радянськими воїнами перетнув міст дружби через Амудар’ю, де проходить кордон з Афганістаном. Сплило багато часу... Рани потроху загоїлися, солдати та офіцери постаріли. Проте пам’ять про далеку афганську війну живе й досі, та стерти її події не можуть ні роки, ні відстані. Для радянського солдата афганська війна була останньою. Солдати поверталися додому, де їх зі сльозами на очах чекали рідні та близькі. Пам’ять про тих, хто не повернувся з війни, присутні вшанували хвилиною мовчання під кінець заходу.

Афганська війна завжди буде жити у віршах і воєнних піснях, нагадуючи про трагізм, мужність та героїзм наших солдатів. Учні ще довго не розходилися, розмовляючи з учасниками бойових дій та фотографувалися на пам’ять.

 

 

 



 

Прес-служба КМОППОіНУ