Авторизація|

Φιλο ςοφια: 1000-річчя Софії Київської

Φιλο ςοφια: 1000-річчя Софії КиївськоїМудрість – царица неба і землі

Сократ

Повік віків учитель – це провідник людини до глибин пізнання у пошуку істинного шляху. Він покликаний дарувати своїм учням найдорогоціннійший скарб – знання, прищеплюючи любов до прекрасного, доброго, світлого. Адже тільки той розум, що проноситься крізь серце і підкріплюється досвідром, стає мудрістю.

Мудрість промовляє устами малечі. Вона прочитується в очах і діях наших наставників, дбайливо зберігається в предковічній народній творчості.

Одне з найдавніших філософських понять – ςοφια – у перекладі з грецької означає мудрість, майстерність і знання. І як знаменно, що саме в Києві, в освітньому та культурному центрі України, вже 1000 років заворожує своєю божественною красою та величчю втілення людської мудрості, «цариця неба і землі» – Софія Київська.

Храм Святої Софії є уособленням надзвичайного розуму, сили та слави нашого народу, його духовності й просвіти. Зведена в XI сторіччі, святиня вистояла, витримала й перемогла всі буремні негоди минулого тисячоріччя і є незаперечним доказом і символом спадкоємності та зв'язку поколінь українців від пращурів до сучасників. 

Школа  1000 років тому

Найдавнішою та найвідомішою школою в Київській Русі вважається двірцева школа Ярослава Мудрого, заснована при Софійському соборі. Вона була закладом освіти підвищеного типу і міжнародного значення. Школа готувала своїх вихованців до діяльності в різних сферах державного, культурного та церковного життя. Також при Софії Київській велося переписування книг, а тому для цієї справи готувалися писарі та перекладачі. Саме при ній було на Русі започатковано першу бібліотеку.

У школі підвищеного типу чи «книжного вчення» викладалися «сім вільних мистецтв», а навчання здійснювалося за привнесеною християнством книжною системою. Книги «суть ріки, що наповнюють всесвіт», тому головним під час навчання була саме робота з книгою, з текстом. Це значно розширило рамки пізнання і можливості освіти.

Перша книгарня 

За літописними свідченнями першою бібліотекою в Київській Русі була книгарня Ярослава Мудрого. Вона розташовувалася в Києві на території Софійського собору. У "Повісті временних літ"  про неї згадується під 1037 роком: «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».

У нашій найдавнішій бібліотеці зберігалися й перекладалися не лише церковні книги, а й юридичні трактати, філософські та публіцистичні твори, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії. Саме вони послужили основою для перетворення Софії Київської на центр літописання, передової думки, освіти.

У Софії Київській було укладено перший літописний звід 1037-1039 років, написано і проголошено "Слово про Закон і Благодать" київського митрополита Ілариона, створено "Ізборнік Святослава", написано "Послання до Смоленського пресвітера Фоми" київського митрополита Климента Смолятича.

За підрахунками фахівців, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів.

Милуючись величною красою

Чи можемо ми не відчувати тих духовних витоків, які надходять до нас з непізнаних таїн її витонченої оздоби? Чи не осяює нас Божим світлом від споглядання її мозаїк та фресок? У ній закарбовані доpогоцінні набутки десяти минулих сторіч. Вона віддзеркалення нашої історії, пам'ять для наших нащадків і дух наших предків.

Славетна Софія Київська. Віки розступаються, і перед притихлими екскурсантами постає далеке минуле... Час розквіту Київської Русі, коли установлювала вона широкі торговельні й дипломатичні зв'язки з державами Заходу і Сходу, коли багато королів Європи мали за честь породичатися з великим Князем Київським, коли чутки про багатство, красу і яскраву самобутню культуру Києва доходили до найвіддаленіших країн і народів. Саме тоді літописець з гордістю вивів: „...Уся честь і слава, і велич, і глава всім землям руським Київ".

Храм Святої Софії – пам'ятка української архітектури і монументального живопису XI-XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Під її куполами відбувалися церемонії "посадження" князів на київський престол, прийоми іноземних послів, біля її стін збиралося київське віче. Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Саме при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови.

Храм присвячено Софії — Премудрості Божій. Це одна з найскладніших абстрактних категорій християнського богослів'я, що має багато тлумачень. За апостолом Павлом, Софії символічно відповідає іпостась Христа — втіленого Слова Божого. Тільки пізніше, коли розповсюдилося ототожнення Софії з Божою Матір'ю, храмове свято київського собору перенесли на 8 (21) вересня — день Різдва Богородиці. Художній образ Софійського собору мав втілити багатогранний зміст, вкладений у цей символ. Тим пояснюються його грандіозні розміри та надзвичайно ускладнена структура. Загально кажучи, інтер'єр Софії відтворює середньовічну модель Всесвіту, а зовнішній вигляд — образ Граду Божого — Небесного Єрусалима.


Київський Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Собор має п'ять нав, завершених на сході апсидами, увінчаний 13-ма верхами, що утворюють пірамідальний силует, і оточений з трьох боків двома рядами відкритих галерей, з яких внутрішній має два яруси. Довгий час вважалося, що галереї прибудовані до собору пізніше, але дослідженнями останнього часу доведено, що вони пов'язані з ним єдиним задумом і виникли водночас. Тільки хрестильня, вбудована у західну галерею, належить до середини XII ст.

Увінчувала собор ступінчаста композиція з тринадцяти бань, покритих свинцевими листами. Стіни викладалися з великих природних каменів — граніту й рожевого кварциту, що чергувалися з рядами плитоподібної цегли. Мурування виконували на рожевому вапняно-цем'янковому розчині. Первісно собор не був зовні потинькований і побілений.

Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. Кількість графіті та малюнків (збереглися понад 300) свідчать про високий рівень писемності в Київській Русі.

Збереглися і крізь віки до нас дійшли 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок. Навряд чи десь в Європі можна знайти стільки фресок та мозаїк 11 сторіччя, що зберіглися в одній церкві. Біля кожної мозаїчної композиції є написи грецькою мовою, що пояснюють сюжет. Особливу цінність становлять мозаїки ХІ століття, які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. Тут зображені основні персонажі християнського віровчення, розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією». Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти –Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу Собору, і з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах: стоячи, схилившись у молитві та на колінах.

Нині Софія Київська велично височить у центрі ансамблю на території Державного архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей", площа якого становить 5 гектарів. По пам'ятках, що входять до його складу, можна зчитувати історію вітчизняної архітектури й монументального живопису XI—XIX століть. Це — Софійський собор і ансамбль колишнього Софійського монастиря. Золоті ворота. Кирилівська та Андріївська церкви. Трапезна Михайлівського Золотоверхого монастиря.

У „Повісті временних літ" під 1037 роком про створення цієї величної сказано так: „Заложи Ярослав город великий Киев, у него же г рада суть Златыя врата, заложи же й церковь святыя Софья, митрополью, й посемь церковь на Златых вратах камену святыя Богородица блоговещенье, посемь святого Георгия манастырь й святыя Орины".

Уже протягом десяти сторіч і донині собором не можуть намилуватися мільярди людей, відчуваючи захоплення і зачарування майстерністю стародавніх зодчих, довершеністю ліній і форм. Так нехай же вічно луна чаpівний голос Укpаїни у дзвонах куполів величного Софіївського собоpу!

 

 

 

Прес-служба КМОППОіНУ

По темі:



Добавить комментарий

Інформація
Користувачі в групі Відвідувачі, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

ДИТЯЧИЙ ВІДПОЧИНОК 2019

ПОПУЛЯРНІ НОВИНИ

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ:

Коментар до рішення Конституційного Суду України щодо віку для виходу на пенсію за вислугу років Щодо доплати за перевірку зошитів в підготовчому класі та підвищення посадових окладів Про здійснення відеозйомки та аудіозаписів у навчальному закладі Особливості застосування до працівників дисциплінарних стягнень Щодо атестації педагогічних працівників ДНЗ, які працюють не за фахом Про зміну умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці Встановлення випробування працівникові Щодо проходження працівниками профілактичних медичних оглядів в приватних закладах охорони здоров’я

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК:

Про зміни в Порядку ведення касових операці